22.04.2014
22.04.2014
Як буде виглядати озеленена Городоцька та як саме буде реалізовано проект — розповідають автори ідеї проекту Михайло Закопець та Олександр Шутюк. Зараз хлопці збирають 160 тисяч гривень для втілення свого задуму. Для цього вони хочуть долучити мешканців міста, місцевий бізнес, громадські організації та церкву. Редакція Postpaper поспілкувалася з ініціаторами озеленення Городоцької та дізналася на що підуть кошти та як планується втілити проект в життя.
На початку квітня розпочалась кампанія збору коштів на озеленення нижньої Городоцької. Вартість цього проекту становить 160 тис. грн. й він передбачає висадку дерев та кущів на роздільній смузі між напрямками дорожнього руху від церкви Анни до вул. Данилишина, а також облаштування роздільного острівця з квітів на проїжджій частині та відпочинкової зони зі сторони церкви.
Ініціаторами проекту є Михайло Закопець та Олександр Шутюк. Спільну громадську діяльність вони розпочали ще під час роботи над проектом озеленення пл. Галицької (такі ж самі кругові лавки із кленами передбачені в проекті). А ще раніше, Олександр разом з громадською ініціативою «Липнева» приймав участь в озелененні верхньої частини Городоцької, навпроти приміського вокзалу.
Кошторис проекту становить 160 тис. грн. Більша частина коштів піде на витратні матеріали. Зокрема, на рослини необхідно 45-50 тис грн (проектом передбачено 637 кущів та 11 кленів), близько 30 тис. грн — на землю. Вартість проекту могла бути на 70% більшою, якщо б його реалізацію здійснювали такі структури, як ЛКП чи ЖЕК, або тим паче приватні фірми. Вартість аналогічного проекту становила б 220-230 тис. грн. В проекті для оплати праці відведено маленький відсоток — все по змозі буде робитися власними силами. Сама висадка дерев має втілюватися фахівцями — ландшафтними дизайнерами, які добре в цьому тямлять. Є такі, які отримають за це кошти, хтось ні — по мірі участі. Звісно, кожен охочий може прийти і посадити дерево чи кущ під наглядом фахівців.
Олександр Шутюк розповідає, як виникла ідея проекту:
«На Городоцькій зробили ремонт, а посередині дороги залишилась порожня смуга. У Михайла виникла думка щось з тим зробити. Я зробив візуалізацію й опублікував її у своєму блозі та соціальних мережах, де розпочалося активне обговорення ідеї серед громадськості, а через день-два якраз відбувалися громадські слухання, на якому був представлений цей проект. Коли ми робили верхню Городоцьку минулого року — думали, що купимо кущики, посадимо їх, і все буде добре. Але реальність показала, що треба враховувати не тільки одну складову, але й всі решту, інакше нічого не вийде, як там і трапилось, будемо відверті. Ми проаналізували ці помилки, й на Галицькій все вийшло інакше. Висновки зроблено і зараз: на нижній Городоцькій ми порахували все детально, а тому і кошторис набагато більший».
Михайло Закопець, музикант, займається ландшафтним дизайном:
«Проект озеленення Городоцької полягає в тому, аби зробити його громадським, що більше людей ми зможемо залучити, то більше людей буде цінувати зроблене. Кожна гривня — надзвичайний вклад, бо без тієї гривні у нас не буде наступної. Також, ми вели попередні розмови з фірмами, й акцент також ставимо на спонсорів, оскільки розуміємо, що 160 тис. грн. складно назбирати за участі самих мешканців. Також, будемо звертатися до церкви, до магазинів, які розташовані на Городоцькій. Що стосується організаційної роботи та документів, то цим питанням зайнялося місто, й ми до цього долучилися хіба що презентаціями — приходили й розповідали про цей проект. Місто зі свого боку зробило все, що могло зробити, й за це їм велике дякую.
Я мешкаю в Брюховичах, й Городоцька ніяк до мене не причетна, але в мене є любов до міста і бажання робити його кращим, й немає ілюзій, що замість мене це має робити держава».
Як можна долучитись до збору коштів — читайте в блозі Олександра Шутюка.
На проспекті Чорновола планують встановити підсвітку коштом громадськості та інвесторів. →
Активісти урбан-руху «Липнева» розповіли Postpaper як виникла ініціатива, про втілені й заплановані проекти та їхнє бачення міста. →
Яким шляхом має рухатись Україна аби подолати або скоротити відставання від країн Західної Європи? →