В суботу, 5 жовтня, відбулось відкриття дитячого майданчика на вул. Богдана Хмельницького, 66-72, що був оновлений в рамках проекту «Ревіталізація Підзамче». У втіленні проекту брали участь різні інституції: Інститут міста (Львів), Інститут розвитку міст (Краків), громадська ініціатива Lypneva.com, графітчики з Kickit Atrs. Його ж головними учасниками стали самі мешканці мікрорайону, які виконали більшу частину робіт з оновлення. Редакція Postpaper побувала на відкритті — невеличкому святі — та поспілкувалась з координаторами проекту й мешканцями.

За досить короткий термін, із серпня по вересень, був оновлений дитячий майданчик, активну участь у його відновленні брали участь місцеві мешканці. Було проведено більше, ніж 30 громадських слухань під час яких активно обговорювався проект майданчику та збирались волонтери для проведення робіт.

Дизайн простору проектували та втілювали активісти з громадської ініціативи «Липнева»: Андрій Шуляр, Наталя Мисак та Оксана Савчук. Спочатку, архітектори хотіли виразити власні погляди та зробити проект більш сміливим. Проте, через деякі побоювання мешканців, вони відклали власні амбіції та пішли з мешканцями на компроміс. Від цього, за їхніми словами, проект став тільки кращим. Майданчик, згідно з проектом, розмістили в піщаному басейні, який об’єднав вже раніше встановлені дитячі атракціони. Також, розібрали мури зруйнованої вежі, а замість них — встановили лавки для сидіння. Стіни навколишніх будинків хлопці з Kickit Atrs розмалювали графіті.

На відкритті ми поспілкувались з Андрієм Шуляром: «Це незвична співпраця — маленьке місце, а стільки всяких різних могутніх осередків на один простір. Врешті-решт, про цей район багато хто знає, що він існує, але що тут знаходиться — ніхто не має ніякого уявлення. На мою думку, цей район досить цікавий і трохи несправедливо знехтуваний.

Для нас дуже важливо, щоб мешканці після того, як це все закінчиться вважали це місце своїм. Щоб вони несли відповідальність за це місце. Для цього ми так багато консультувалися, залучали їх до робіт. Разом фарбували паркан, турнікет, діти дуже хотіли балончиками фарбувати».

«Замість цих місць для сидіння тут була мурована стіна, десь висотою під 2 метра, вона нагадувала такий собі замок. Коли ми прийшли сюди, ця стіна була наполовину зруйнована, всередині було зовсім неприємно. Мешканці нарікали, що за стіною постійно розпивають алкоголь, що це пристанище асоціальних людей, які відштовхують дітей та їхніх батьків з дитячого майданчика. Ми вирішили до кінця не зносити стіну: матеріал є і треба його якось використовувати — зробили місця для сидіння та цю сцену. Використали старе накриття, дашки — не нові, але ми намагались по максимуму використати те що є, щоб нічого не викидати та дати йому нове життя. Лишили й атракціони такими, як є, лише змінили простір. Знову ж таки, для чого викидати хороші речі, які нещодавно тільки поставлені».

«Також, ми запросили дендрологів, щоб вони оцінили стан цих дерев. Навіть, покорочене дерево цілком життєздатне. Для мене особисто, це як архітектурний елемент посередині дитячого майданчика. Адже дитячий майданчик мусить мати до 70% затіненого місця. Місцевим мешканцям на початку складно було повірити, що це вдасться. Ніби й вибори не близько, а так, вийшло, що знайшлися ініціативні люди, які переживали за це місце», - сказав Андрій Шуляр.

Відповідав за проект від початку і до кінця Інститут міста, зокрема координатор цього проекту — Ярина Мельник.

«Я курувала всі етапи від початку і починаючи від організаційних моментів. Ідея цікава, ми нічого не вимагали від мешканців, але на тлі загальної кризи довіри, їх було складно переконати, що це все відбувається насправді. Ми постійно зустрічались з мешканцями, намагались знайти компроміс та поступово втілювали задум. Було проведено близько 30-ти громадських слухань. В середньому збиралось 10-15 осіб, кожен раз приходили різні люди, але ми налагодили роботу таким чином аби контактувати з активістами цієї ділянки і вони нам дуже допомагали. Вони складали список волонтерів, наглядали за порядком — налагоджували роботу. Так нам вдалось делегувати частину робіт, відповідно, вписатись в наш бюджет, який є досить обмеженим», — сказала Ярина.

«В нас тут навіть був таємний сторож. Адже коли ми замовили рихтування, його потрібно було стерегти — воно доволі дороге. Кажуть, що це район алкоголіків, наркоманів, нестабільний, але тут об 11-12 годині вечора повертаються люди з роботи зі станції, йдуть спортсмени з тренувань, гуляють люди, — якихось асоціальних речей ми не зустріли. Такі вечори допомогли зруйнувати і наші стереотипи — дуже цікавий досвід», — додає Ярина Мельник.

За словами Ярини, для наступних проектів залучені студенти-архітектори 5-го курсу Львівської Політехніки, які в якості своїх дипломних робіт можуть запропонувати вирішення актуальних проблем на Підзамче.

Максим Лисак, керівник програми міжнародної діяльності Інституту міста, додає: «Цілі проекту — не просто відреставрувати дворик. У нас глобальна ціль: виховання у мешканців почуття власників. У багатьох мешканців, не тільки на Підзамче, а взагалі в Україні, за порогом помешкання закінчується відчуття власності. Тому, нашим основним викликом було залучити мешканців на етапі проектування цього майданчику. Основа фішка, що ці роботи ми замовляли у підряднику, але всього дві особи від підрядника постійно тут працювали, а всі решта робіт виконували мешканці, які зробили близько 70-80% всієї роботи. Ми вважаємо це успіхом».

Під час відкриття майданчику нам вдалось поспілкуватись із Каролем Янусом, проектним менеджером Інституту розвитку міст (Краків), який детальніше розказав про програму: «Ми почали співпрацювати з Інститутом міста три роки тому, саме тоді ми втілили наш перший спільний проект від програми «Польська допомога». Ми створювали стратегії ревіталізації для деяких частин міста. Пізніше, ми вирішили обрати Підзамче, як район, в якого є великий потенціал, але, водночас, який має багато проблем, перш за все соціальних. Ідея ревіталізації — змінити ці негативні процеси. Тож, Підзамче було обрано як територію для втручання. Було розроблено дванадцять міні-проектів, які були спрямовані на розвиток та покращення якості життя в районі. Лише цього року ми залучили фінансування. Це перший втілений проект і я, справді, задоволений. Це вражає. Ідея в тому, щоб разом використовувати зібрані кошти для хорошої цілі, творячи якусь синергію. Багато людей працювали тут як волонтери, безкоштовно: ті, що розписували графіті, архітектори …Андрій Шуляр зробив, справді, трудомістку роботу разом з активістами з Lypneva.com».

«У нас (з українцями — прим. ред.) доволі схожі проблеми, досить схожі виклики. Процесом ревіталізації в Польщі, ми зайнялися близько 5-6-ти років тому. Ми також ще вчимося. Ми вже втілили декілька проектів, деякі з них були профінансовані. Але гроші, ще не показник: просто взяти і збудувати нову будівлю -ревіталізація потребує більшого. Це не лише урбанізований розвиток, це також і розвиток місцевої спільноти. В нас є різний досвід: позитивний, негативний. Важливо бачити і поразки, вчитися на помилках. Також, ми організували навчальні візити львів'ян до Польщі аби разом вчитися на цьому досвіді».

Під час відкриття дитячого майданчику був організований невеличкий концерт, на якому виступав хор місцевих дітей.

Ось,що розповіла мешканка та активна учасниця проекту, пані Тетяна: «Вперше я почула про проект від начальника ЖЕКу, тому що я дуже довго за ним ходила, щоб вони спиляли старі гойдалки. Мій син один раз впав, мені було дуже прикро. Начальник ЖЕКу сказав, що там буде польський проект — беріть, збирайте громаду. Й так ми до цього проекту долучилися. Слово за слово — спрацювало сарафанне радіо, й зібралось багато людей, кожен висловив свої побажання. Хтось хотів тенісний стіл, хтось хотів щось інше — все врахували. Я вивісила оголошення, багато хто зголосився нам допомогти — більше 30-и батьків допомагали. Хто копав, хто малював, хто сміття прибирав, хто що міг, те і робив. Коли могли, тоді й приходили. Ось так, спільними зусиллями зробили отакий гарний майданчик».

«Графіті — моя слабкість, стіна була обідрана — діти будуть приходити і дивитися на обідрану стіну. Буде гарніше, і так вийшли графіті, і сцена випадково вийшла — ми сьогодні зробили такий концерт імпровізований. Тепер, в майбутньому будемо тут робити «Підзамче має таланти».

Слід зауважити, що це перший втілений проект комплексної програми «Ревіталізація Підзамче», що став можливим при фінансуванні програми «Польська допомога». Наступні проекти, які отримали фінансування — це відновлення внутрішніх двориків 3-х будинків та облаштування території навколо фонтану біля станції.

Редакція хоче подякувати за допомогу у підготовці матеріалу Андрію Шуляру, архітектору та громадському активісту від «Липневої».