Редакції Postpaper вдалось поспілкуватись із начальником штабу Автосотні, паном Святославом Яворівським, який розповів, чому мешканцям міста доводиться стежити за порядком в місті, про самоорганізацію автопатрулів, співпрацю з міліцією та контроль за роботою правоохоронних органів.

Сьогодні в місті склалась така ситуація, що мешканцям Львова доводиться самостійно стежити за порядком. Організовані піші, автомобільні та велосипедні патрулі. Зараз штаб Автосотні знаходиться в обласному управлінні МВС, де учасники штабу координують свої дії з працівниками міліції. Начальник штабу Автосотні Самооборони Святослав Яворівський розповідає про те, як довго на його думку збережеться така ситуація в місті та подальшу роль Самооборони в житті міста.

«Міліція фактично усунулась від охорони міста. Практично одночасно на засадах самоорганізації виникли різні структури, які зараз намагаються координуватись, об’єднуватись, і які виконують ту саму задачу. Автомобільна сотня Самооборони є в структурі й в тілі Самооборони міста Львова. Одна з перших організацій, яка виникла. Потім, під патронатом міської ради виникла ще одна служба — «Охорона міста», є ще «Варта» — вона так само виникла самоорганізовано, стихійно, але існує поки що окремо. Ні конфліктів, ні непорозумінь, ні перехрещення функцій поки що не виникає.

Автомобільна сотня Самооборони — це структура, в якій люди на приватних автомобілях за власні кошти, за власний час власними засобами забезпечують пересування Самооборони, людей без машини, патрулів, служби і так далі. Дивитись за містом набагато легше будучи моторизованим. Зараз іде процес взаємного погодження, щоб не перехрещувались одні й ті самі функції. Звичайно, всі ми молимось на те, щоб в цей час, непевний час, коли громадяни потребують захисту від інших громадян, минув. Коли нарешті міліція згадає, за що вона отримує зарплату, кому вона давала присягу і вийде на вулиці міста у формі чи без форми. Взагалі, для нас всіх загадка, чому це міліціонери соромляться своєї форми з державною символікою, не приховують того, що бояться вийти у формі. Значить вони так нас «назахищали», що вони зараз бояться вийти. Ну добре, ми не наполягаємо. Але ви, хлопці (абстрактно звертаюсь), всі ці роки отримували зарплату з наших податків, й напевно підете на пенсію знов за наші податки, то може час вже вийти на вулиці й оберігати своїх співгромадян. Поки що масово такого явища не має. Таке враження складається, що правоохоронні органи, міліція, не в стані опанувати й повернутись до своєї служби. Вже є нібито всі підстави для того, щоб нести службу. Але поки що ми мусимо це робити самі».

«Поки що є така ситуація: Самооборона, як громадська організація на підставі Закону України про про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону має статут, який вже затверджений в управлінні внутрішніх справ. Це аналог радянської народної дружини. Не зовсім коректно використовувати слово «аналог», адже зовсім інший народ і зовсім інші підстави, зовсім інша громадянська самосвідомість. Він має статут, який пройшов всі затвердження, лишилось управління юстиції.

Не всі інші організації, на жаль, поки що оформили своє існування. Мушу сказати, дисципліна і свідомість, і структуризація є у всіх цих організацій. Перспектива чимось лишитись після цих подій є найбільше, напевно, у Самооборони».

«Говорячи про автопатрулі, є одна обставина. Люди при інстинктивному громадянському бажанні захищати свій спокій і добробут дуже часто погано віддають собі звіт, що беручи на себе громадянський обов’язок, люди беруть на себе й певні зобов’язання — не переступати рамки закону, пристойності та громадянської етики при виконанні цих завдань, аби часом не порушити невід’ємні права інших громадян. Простіше кажучи, люди в пошуках тітушок, мародерів, хуліганів, в таких ревних, енергійних, емоційних пошуках часом забувають про межі закону на захист якого ми стали. Масові огляди приватних автомобілів з львівськими номерами, цілком чесних громадян не робить честі ні Самообороні, ні комусь іншому. Гонитва по місту вночі спокою львів’янам не додає.

Статистика, яку ми маємо по співпраці з міліціонерами, які вже вийшли виконувати свій обов’язок, показує, що криміногенна статистика за минулу ніч нічим не відрізняється від піврічної давнини — та сама кількість злочинів. Боятись про те, що криміногенна ситуація погіршується — не варто. Навіть більше, криміногенний елемент зараз притих, з огляду на велику кількість людей на вулицях. Але все, що робиться з опалу на початку, із гаряча воно має свої певні недоліки. Я думаю, що з часом люди, які зробили громадянський порив, вони зрозуміють, що це не так просто, що це забирає багато часу й ті, хто йшов за пригодами, отримавши свій адреналін повернеться в стан обивателів».

«Дуже добре, що є взаємна координація, все починалась для того. По-суті, мета цих всіх організацій полягає у тому, щоб справді народній поліції, яка захищає права, майно та громадян, як це має бути в цивілізованій країні, допомагати нести службу. Зараз тих працівників міліції, які свідомо та чесно вийшли виконувати свій обов’язок недостатньо, щоб підтримувати громадський порядок. Тому, люди без них беруться виконувати свій обов’язок. Після розгромлених райвідділів міліції в кожному районі чергові частини міліції — дуже невеличкі, тому до кожного наряду не можна виділити хоча б по одному міліціонеру, на жаль. Але юридично правильно, щоб це було саме так. Закон представляв міліціонер, уповноважена на це особа, яка може зупинити надто гарячі емоції.

Але ми не зможемо вирішити проблему охорони правопорядку структурами патрулів на сталий час. Всі розуміють, що це є екстремальна ситуація, поки не з’явиться та поліція, бо вже називати «міліцією», в словнику — це тимчасово озброєні загони народу, називати це «міліцією» — це якесь революційне слово, архаїчне, цивілізовані країни мають поліцію».

«У нас громадянський контроль над правоохоронними органами був завжди. Були відео з реєстраторів, були доказові матеріали, але організація, яка стоїть на охороні закону, а саме Прокуратура, ніяк не реагувала, вони були в системі кругової поруки. Тому міліція через цю безвідповідальність, кругову поруку перейшла всі межі пристойності, законності і взагалі свого обов’язку. Вони взагалі перестали розуміти кому вони служать, навіщо і за чиї гроші.

Контроль цей продовжиться: є відеореєстратори, є відеокамери, фотоапарати, диктофони, але для цього має бути прокуратура та служба внутрішньої безпеки — дієві, які будуть оцих от хабарників, порушників відслідковувати, реагуючи на такий контроль. Якщо громадськість визначить, що така організація потрібна аби контролювати, значить вона буде, і нічого з цим не зроблять. А починати вербувати з самооборонців поліцейських — це трошки романтизм. Люди мають пройти спеціальну юридичну, фізичну, моральну підготовку».

«Якщо раніше тут (в обласному управлінні МВС — прим. ред.) було дуже людно, після цього — тут ні одного міліціонера не зустрінеш, це теж велике питання громадян до нашої міліції. Це сталося тільки на Майдані. А якби сталося щось набагато серйозніше, де б вони були? Вони зараз просто банально злякалися. Питання їхньої громадянської совісті, чого вони так сильно бояться. Але генерал (Рудяк — прим. ред.) вирішив, на наше прохання, дав нам це приміщення, щоб ми могли контролювати та координувати нашу роботу. Тож ми зараз продовжуємо нашу роботу та координацію із працівниками міліції».

Запис у лави Автосотні відбувається за адресою, вул. Шота Руставелі, 2. Або можна зателефонувати на гарячу лінію міста: (032) 297-59-11.